З 01.01.2025 року діє новий Закон України «Про дошкільну освіту»
Стаття 17. Формування та наповнюваність груп вихованців
- З метою належної організації освітнього процесу у закладах дошкільної освіти формуються різні групи вихованців, зокрема вікові, різновікові, чергові (в ранкові, вечірні години, у вихідні, святкові та неробочі дні), з короткотривалим перебуванням, з навчанням мовою відповідного корінного народу чи національної меншини (спільноти) України поряд із державною мовою тощо.
Для забезпечення здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами та їх психолого-педагогічного супроводу, включно з наданням психолого-педагогічних та/або корекційно-розвиткових послуг, у закладах дошкільної освіти на підставі заяв батьків дітей у порядку, визначеному законодавством, утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи.
Як правило, група формується за віковою періодизацією розвитку дітей.
- Наповнюваність груп визначається виходячи із співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів, які одночасно працюють з ними.
Кількість вихованців у групі на одного вихователя становить:
не більше 15 вихованців віком від двох до трьох років;
не більше 20 вихованців віком від трьох років;
2) у групі вихованців різного віку:
не більше 15 вихованців віком від трьох років;
4) в інклюзивній групі – не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами;
5) у спеціальній групі закладу дошкільної освіти кількість вихованців визначається порядком утворення та функціонування спеціальних груп закладів дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
6) у групах спеціального дитячого садка кількість вихованців визначається положенням про спеціальний дитячий садок, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі необхідності зазначені у пунктах 1-3 частини другої цієї статті норми співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів може бути перевищено не більше ніж на 20 відсотків від максимальної кількості дітей у групі та виключно у групах вихованців дошкільного віку.
Кількість вихованців у приміщеннях закладів дошкільної освіти має відповідати вимогам законодавства і не може порушувати права вихованців на належні, безпечні та здорові умови розвитку, виховання та навчання, а також права працівників на належні, безпечні та здорові умови праці.
Стаття 35. Типи організації освітньої діяльності
- Заклад дошкільної освіти може організувати і провадити свою освітню діяльність за одним або декількома типами організації освітньої діяльності:
ясла – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від трьох місяців до трьох років;
дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від двох до шести або семи років, а дітьми з особливими освітніми потребами – до семи або восьми років;
спеціальний дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими фізичними, психічними, інтелектуальними та/або сенсорними порушеннями, розладами поведінки, віком від двох до семи або восьми років;
мобільний дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей, зокрема із застосуванням або на базі спеціально облаштованого для надання таких послуг транспортного засобу;
сімейний (родинний) садок – тип організації освітньої діяльності за місцем проживання сім’ї (родини) в індивідуальному житловому будинку з наданням освітніх послуг дітям від народження, які перебувають у родинних стосунках, та/або дітям, які не є членами сім’ї (родини);
міні-садок – тип організації освітньої діяльності з одночасним перебуванням не більше п’яти дітей;
центр педагогічного партнерства – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує розвиток дітей від народження за обов’язкової участі їхніх батьків або одного з них;
центр розвитку дитини – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми (у тому числі дітьми, які здобувають дошкільну освіту в інших суб’єктів освітньої діяльності або у сім’ї), зокрема за окремими парціальними програмами, та/або отримання ними окремих психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг.
- 2. Заклад дошкільної освіти може поєднувати типи організації освітньої діяльності, утворюючи для цього окремі структурні підрозділи та/або групи.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
14 лютого 2025 року № 249
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 березня 2025 року
за № 477/43883
- II. Зарахування дітей до закладу освіти
- Місцевий орган управління у сфері освіти, у сфері управління якого перебувають заклади дошкільної освіти, оприлюднює на своєму офіційному вебсайті інформацію про вільні місця в таких закладах.
- Зарахування дітей до закладу освіти здійснюється упродовж календарного року на вільні місця на підставі заяв про зарахування та додатків до них, згідно з відповідним наказом керівника.
Діти зараховуються до закладів освіти для здобуття дошкільної освіти у черговості, визначеній частиною другою статті 13 Закону України «Про дошкільну освіту», та згідно з відповідним наказом керівника закладу освіти.
- Заява про зарахування подається одним із батьків особисто, поштою або через визначену засновником закладу освіти електронно-комунікаційну систему з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням інших засобів електронної ідентифікації, відповідно до вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
- До заяви про зарахування дитини до закладу освіти додаються:
копія свідоцтва про народження дитини;
оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086/о «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2023 року № 1351) (подається лише при зарахуванні на очну (денну) форму або при поєднанні цієї форми з іншими формами здобуття дошкільної освіти та при педагогічному патронажі);
копія документа, що підтверджує право дитини на першочергове зарахування до закладу освіти (у разі наявності такого).
При зарахуванні дитини з інвалідністю до закладу освіти до заяви про зарахування додаються:
копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;
копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.
При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до спеціальної групи до заяви про зарахування додатково додаються:
оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого;
копія індивідуальної програми розвитку, складеної у закладі освіти, де особа (дитина) здобувала освіту (за наявності).
У разі не надання батьками копії індивідуальної програми розвитку та за наявності технічної можливості керівник закладу освіти видруковує її електронну версію з системи автоматизованої роботи інклюзивно-ресурсних центрів;
копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я (за наявності);
копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності);
оригінал висновку з аудіограмою лікаря-сурдолога або лікаря-отоларинголога дитячого (для дітей з функціональними мовленнєвими труднощами та дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції), висновок лікаря-офтальмолога дитячого (для дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження зорової функції) та висновок лікаря-невролога (ортопеда) дитячого (з функціональними моторними або фізичними труднощами);
оригінал висновку лікаря-психіатра дитячого (за наявності).
При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивної групи, або для створення інклюзивної групи до заяви про зарахування додається оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого.
У разі подання заяви про зарахування через електронно-комунікаційну систему копії та оригінали документів, що передбачені цим пунктом, мають бути подані до закладу освіти не пізніше 3 днів до дати початку відвідування дитиною закладу освіти, зазначеній у заяві про зарахування.
- Документом, що підтверджує задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування) дитини, є один з документів, визначенихабзацами третім — дев’ятимпункту 8 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684, (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 року № 985), що підтверджує місце проживання або перебування дитини чи одного з її батьків на території обслуговування закладу освіти.
- При зарахуванні дітей їх розподіл між групами закладу освіти здійснюється, як правило, за віковим принципом, що передбачає перебування в групі дітей одного віку та/або з різницею у віці, визначеною установчими документами закладу освіти.
Розподіл вихованців між спеціальними групами у закладах освіти здійснюється відповідно до законодавства.
- Прийом заяв про зарахування може організовуватися з використанням електронно-комунікаційної системи, запровадженої згідно з рішенням засновника закладу освіти.
- Використання електронно-комунікаційної системи для зарахування дітей до закладів освіти не має порушувати дотримання прав і свобод людини та громадянина.
- Повноту і достовірність інформації (документів), що подається (подаються) до закладу освіти, забезпечує особа, яка подає таку інформацію (документи
- IV. Відрахування вихованців із закладу освіти
- Із закладу освіти вихованці відраховуються з таких причин:
1) за заявою одного з батьків дитини (крім випадків, коли рішенням органу опіки та піклування або суду місце проживання дитини визначено за іншим з батьків);
2) у разі досягнення вихованцем станом на 01 вересня семи років (для дітей з особливими освітніми потребами — восьми років), що передбачає його відрахування 31 серпня відповідного року без попереднього письмового, у тому числі з використанням електронних засобів зв’язку, повідомлення батьків дитини;
3) у разі переведення вихованця до іншого закладу освіти;
4) у разі непроходження дитиною з особливими освітніми потребами повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку у терміни, визначені висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини) або висновком про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), виданого інклюзивно-ресурсним центром (для спеціальних груп);
5) у разі невідвідування вихованцем закладу освіти протягом двох місяців підряд упродовж навчального року без поважних причин.
- Керівник закладу освіти зобов’язаний письмово, у тому числі з використанням електронних засобів зв’язку, із зазначенням причин повідомити одного з батьків дитини про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів до такого відрахування вихованця.
- Відрахування вихованця із закладу освіти здійснюється відповідним наказом керівника закладу. Забороняється відрахування вихованця із закладу освіти з підстав, не передбачених цим Порядком.
Відрахування не здійснюється (крім подання заяви про відрахування одним із батьків вихованців), та за вихованцем зберігається місце у закладі освіти у таких випадках:
у літній період;
у разі хвороби вихованця, його санаторного лікування, реабілітації;
у разі карантину в закладі освіти;
на час відпустки одного з батьків вихованця;
через обставини непереборної сили;
поважних причин (за заявою одного з батьків вихованців).
Вихованці старшого дошкільного віку, за бажанням одного з батьків, можуть здобувати дошкільну освіту до їх зарахування до закладу освіти для здобуття початкової освіти відповідно до Закону.
- Відмова у зарахуванні, відрахуванні та переведенні вихованців із закладу освіти може бути письмово оскаржена в порядку адміністративного оскарження відповідно доЗакону України«
- ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 7 липня 2025 року № 816
« Деякі питання діяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти»
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 1068 від 01.09.2025}
Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України “Про дошкільну освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
- ЗатвердитиПорядок встановлення плати за харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти, що додається.
- Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р.№ 116“Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 12, ст. 518; 2016 р., № 6, ст. 315) та від 3 листопада 2021 р. № 1131 “Про затвердження Порядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 88, ст. 5655) зміни, що додаються.
- Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно зпереліком, що додається.
ПОРЯДОК
встановлення плати за харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти
- Цей Порядок визначає розмір плати батьків (інших законних представників дитини) за харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти (далі – заклади освіти), до яких вони зараховані на навчання, звільнення від плати за харчування або зменшення розміру плати за харчування.
- Розмір плати батьків (інших законних представників дитини) за харчування вихованців у закладах освіти (далі – харчування) встановлюється засновником (засновниками) закладу освіти один раз на рік відповідно до норм харчування з урахуванням режиму (кратності) харчування.
- За кошти засновника (засновників) закладу освіти згідно ізчастиною сьомоюстатті 19 Закону України “Про дошкільну освіту” здійснюється безоплатне харчування вихованців із числа:
1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
2) дітей з особливими освітніми потребами та дітей з інвалідністю;
3) дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
4) дітей із числа осіб, визначених статтями 10 і 10–1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України;
5) дітей із сімей, сукупний дохід яких на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Засновник (засновники) закладу освіти може (можуть) приймати рішення про безоплатне харчування вихованців закладів освіти інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.
- Для звільнення від плати за харчування батьки (інші законні представники дитини) звертаються до закладу освіти із заявою в паперовій або електронній формі, до якої додають:
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, – копію рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 2 пункту 3 цього Порядку, – висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи або копію медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, – довідку органу соціального захисту населення про призначення сім’ї допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 4 пункту 3 цього Порядку:
– копію свідоцтва про смерть батька (матері) або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті батька (матері);
– копію посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України встановленого зразка;
– копію рішення суду про визнання батька (матері) безвісно відсутнім або витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 5 пункту 3 цього Порядку, – довідку про сукупний дохід кожного члена сім’ї за попередній квартал, довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб або витяг з реєстру територіальної громади, або витяг про місце проживання.
- Додаткові пільги з оплати харчування вихованців із числа інших категорій громадян, які потребують соціальної підтримки, встановлюються засновником (засновниками) закладів освіти в межах відповідних бюджетних призначень на такі цілі.
Рекомендується зменшувати розмір плати за харчування дітей з багатодітних сімей в закладах освіти не менш як на 50 відсотків розміру, встановленого засновником (засновниками). Зменшення розміру плати здійснюється на підставі посвідчення батьків багатодітної сім’ї/посвідчення дитини з багатодітної сім’ї/довідки батьків багатодітної сім’ї/довідки дитини з багатодітної сім’ї, виданих в установленому порядку.
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1068 від 01.09.2025}
- Плата за харчування вноситься батьками (іншими законними представниками дитини) щомісяця не пізніше 10 числа в установленому законодавством порядку.
- Керівник закладу освіти може робити запит до установ та організацій, які видали документи, зазначені впункті 4та абзаці другому пункту 5 цього Порядку, щодо їх достовірності.
{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1068 від 01.09.2025}
У разі виявлення факту недостовірності інформації, зазначеної у документах, що дали право батькам (іншим законним представникам дитини) на звільнення від плати за харчування або зменшення розміру плати за харчування, з них справляється плата за харчування в повному обсязі з урахуванням періоду звільнення від плати або зменшення розміру плати, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю припинення звільнення від плати за харчування або зменшення розміру плати за харчування.
- Батьки (інші законні представники дитини) вносять плату за харчування лише за дні відвідування вихованцем закладу освіти. За дні, в які вихованець не відвідував заклад освіти, плата за харчування не справляється. Залишок коштів як оплата за харчування за дні, в які вихованець не відвідував заклад освіти, враховується у розмір плати за харчування за наступні місяці.
- З батьків (інших законних представників дитини), які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати за харчування або зменшення розміру плати, плата за харчування справляється в розмірі, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти.
- Звільнення від плати за харчування здійснюється з місяця, що настає за місяцем подання заяви батьками (іншими законними представниками дитини) про звільнення від плати за харчування з підтвердними документами.
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 116 і від 3 листопада 2021 р. № 1131
- У постанові Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 116:
1) у назві та пункті 1 постанови слова “дошкільних” замінити словами “закладах дошкільної освіти”, а слова “загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах” – словами “закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти”;
2) Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений зазначеною постановою, викласти в такій редакції:
|
|
“ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. № 116
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 7 липня 2025 р. № 816) |
ПОРЯДОК
надання послуг з харчування вихованців у закладах дошкільної освіти, учнів у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість
- Цей Порядок визначає механізм надання послуг з харчування вихованців у закладах дошкільної освіти, учнів у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.
- Організація надання послуг з харчування вихованців у закладах дошкільної освіти, учнів у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної форми власності здійснюється засновником (засновниками) таких закладів освіти або уповноваженим ним (ними) органом.
- Надання послуг з харчування вихованців у закладах дошкільної освіти, учнів у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється за місцем навчання та організовується закладами освіти самостійно або постачальниками послуг з харчування, з якими засновником (засновниками) закладів освіти або уповноваженим ним (ними) органом укладено договір.
В окремих випадках (відсутність їдальні, капітальний ремонт їдальні тощо) харчування може здійснюватися на підприємствах громадського харчування, з якими засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом укладено договір.
- Від обкладення податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг з харчування вихованців у закладах дошкільної освіти, учнів у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти у межах грошової норми, визначеної відповідно до затверджених норм харчування в грамах.
Розмір денної грошової норми на одного вихованця, учня визначається з урахуванням загальних вікових потреб згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначених відповідно до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 “Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1739), та вартості продуктів харчування в регіоні з урахуванням торговельних націнок.
При цьому вартість сніданку не може перевищувати 20 відсотків, другого сніданку – 10, обіду – 40, підвечірку – 10, вечері – 20 відсотків визначеної денної грошової норми для відповідної вікової групи.
- У закладах дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти харчування окремих категорій вихованців, учнів, визначених уПорядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305, здійснюється за кошти державного або відповідного місцевого бюджету.
За рішенням педагогічної ради заклад освіти може звільнити від плати за харчування учнів груп подовженого дня (відсотків чисельності групи за списком):
10 відсотків – у повному обсязі;
15 відсотків – на 50 відсотків вартості.
Засновник (засновники) закладів освіти комунальної форми власності може (можуть) забезпечувати безоплатне харчування вихованців, учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету видатки з відповідного місцевого бюджету.
- У закладах професійної (професійно-технічної) освіти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, учнів, які в період навчання втратили батьків, що перебувають в закладі освіти на повному державному утриманні, організовується п’ятиразове безоплатне харчування з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі, для дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю I-III групи та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно доЗакону України“Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” – триразове безоплатне гаряче харчування.
Інші категорії учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення харчуванням за кошти державного або відповідного місцевого бюджету, забезпечуються одноразовим безоплатним гарячим харчуванням.
- Надання послуг з харчування вихованців, учнів, які не належать до категорій, яким законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування передбачено безоплатне харчування, здійснюється за кошти батьків, власні кошти або інші залучені кошти.
- Розмір плати батьків (інших законних представників дитини) за харчування вихованців у закладах дошкільної освіти визначається відповідно до Порядку встановлення плати за харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 816 “Деякі питання діяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти”.”.
- УПорядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1131:
1) пункт 32 викласти в такій редакції:
“32. Утримання учнів у пансіоні здійснюється за рахунок коштів засновника (засновників) відповідного закладу освіти та інших джерел, не заборонених законодавством.
Максимальний розмір плати батьків або інших законних представників учня за утримання одного учня в пансіоні визначається засновником (засновниками) один раз на рік відповідно до середньомісячних витрат у минулому році на поточне утримання одного учня у пансіоні без урахування витрат на заробітну плату, нарахувань на неї.
Щомісячний розмір плати батьків або інших законних представників учня за утримання в пансіоні становить не більше 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім’ї за утримання одного учня.
Для визначення розміру плати за утримання учня в пансіоні батьки або інші законні представники учня подають до закладу освіти довідку про доходи кожного члена сім’ї за минулі шість календарних місяців, видану в установленому законодавством порядку, довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб або витяг з реєстру територіальної громади, або витяг про місце проживання.
Керівник закладу освіти може робити запит до установ та організацій, які видали документи, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, щодо їх достовірності.”;
2) доповнити Порядок пунктами 32–1-32–6 такого змісту:
“32–1. Від плати за утримання в пансіоні звільняються батьки або інші законні представники учнів, які проживають в пансіонах:
закладів спеціалізованої освіти (наукових, мистецьких, спортивних ліцеїв; військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв; ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою);
спеціальних закладів загальної середньої освіти (спеціальних шкіл та навчально-реабілітаційних центрів);
закладів освіти, розташованих у населених пунктах, віднесених до зон радіоактивного забруднення.
Діти-сироти та діти, позбавленні батьківського піклування, особи з їх числа утримуються в пансіоні закладу освіти за кошти державного або відповідного місцевого бюджету.
Засновник (засновники) закладу освіти може (можуть) приймати рішення про звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні учнів інших, крім зазначених в абзацах другому – п’ятому цього пункту, категорій, які проживають в пансіоні.
32–2. Плата за утримання у пансіоні вноситься батьками або іншими законними представниками учня щомісяця не пізніше 10 числа в установленому законодавством порядку.
32–3. У разі виявлення факту недостовірності інформації у документах, що дали право батькам або іншим законним представникам учня на звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні, плата з них справляється в повному обсязі з урахуванням періоду звільнення від плати або зменшення розміру плати, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю припинення звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні.
32–4. Батьки або інші законні представники учня сплачують лише за дні проживання учня в пансіоні. За дні, в які учень не проживав у пансіоні, плата з батьків або інших законних представників учня не справляється. Залишок коштів за сплачені за утримання в пансіоні дні, в які учень не проживав у пансіоні, враховується у розмір плати за утримання в пансіоні у наступних місяцях.
У разі виселення учня з пансіону з будь-яких причин, зазначених у пункті 16 цього Порядку, внесена за його утримання плата підлягає поверненню за відповідну кількість днів даного місяця.
32–5. З батьків або інших законних представників учня, які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні, плата справляється в розмірі, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти.
32–6. Звільнення від плати за утримання в пансіоні здійснюється з місяця, що настає за місяцем, коли батьками або іншими законними представниками учня подана заява про звільнення від плати з підтвердними документами.”.
- Перелік пільгових категорій вихованців
у закладах дошкільної освіти та дошкільному підрозділі Житомирської початкової школи №11
| №
п/п |
Категорія |
| 1. |
Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування |
| 2. |
Діти з інвалідністю |
| 3. |
Діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» |
| 4. |
Діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних групах |
| 5. |
Діти з числа осіб, визначених у статтях 10 та 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» |
| 6. |
Діти, один із батьків (батьки) яких:
1) має статус учасника бойових дій, який:
– захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (п. 19-25 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
– – був направленим, призваним до Афганістану в період ведення там бойових дій (п. 13-15 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
2) має статус особи з інвалідністю внаслідок війни (частина 1, абзац 3 пункту 4, п. 11-16 ч.2 ст.7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
3) має статус особи з інвалідністю внаслідок бойових дій у Афганістані;
4) брав/бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (документом, що підтверджує зазначене, є довідка встановленого зразка відповідно до додатку 6 постанови КМУ № 413 від 20.08.2014 року). |
| 7. |
Діти, один із батьків (батьки) яких постраждалий учасник Революції Гідності |
| 8. |
Діти з числа внутрішньо переміщених осіб, діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів |
- Додаток 1
до рішення виконавчого комітету міської ради
_11.10.2024_ № 1630__
ПОРАДИ
25 запитань, відповіді на які повинен знати майбутній першокласник
Готовність дитини до школи перевіряється різними методами – тестування, аналіз малюнків, вміння копіювати написані слова, шукати зайве на картинках тощо. Але для батьків, які вагаються, у якому віці відправляти дитину до школи, гарними показниками повинні бути словниковий запас дитини, її вміння чітко висловлюватися.
Mamabook підготував експрес-тест у вигляді запитань. Батьки та вихователі легко зможуть визначити рівень готовності майбутнього школяра. Проведіть самостійно співбесіду зі своєю дитиною.
Перевіряємо готовність до школи: що повинні чітко знати дошкільнята?
- Знати своє прізвище, ім’я, по батькові.
- Чітко називати свій вік і дату народження.
- Знати країну, у якій живе, називати свою національність.
- Чітко озвучувати домашню адресу, місто проживання.
- Знати ім’я і прізвище своїх батьків.
- Називати професії тата й мами.
- Знати імена своїх дідусів і бабусь.
- Вміти визначати частини доби (ранок, обід, вечір, ніч).
- Називати всі пори року та місяці (знати їхню послідовність), дні тижня.
- Вміти розповісти про погодні явища.
- Знати основні кольори.
- Перелічувати якомога більше домашніх тварин і знати, як називають їхніх дитинчат.
- Уміти об’єднувати предмети в тематичні групи: транспорт, овочі, фрукти, ягоди, професії, птахи, одяг, взуття тощо.14. Уміти розповідати вірші, знати народні казки.
- Розрізняти та правильно називати прості геометричні фігури.
- Орієнтуватися у просторі та на аркуші паперу: уміти наносити прості графічні позначки вправо, вліво, вгору, вниз.
- Уміти самостійно створювати розповідь по картинці, яку демонструють.
- Дитина повинна вміти переказувати почутий текст. Важлива і деталізація почутого, і вміння послідовно переказати оповідь.
- Розглянути картинку із різними предметами, після чого запам’ятати та назвати 6-8 побачених зображень.
- Розрізняти праворучта ліворуч.
- Уміти переписувати зі зразка друковані літери.
- Знати цифри та рахувати в межах 10.
- Вміти у зворотному порядку рахувати від 10 до 1.
- Розуміти такі поняття, як «більше», «менше», «рівне».
- Гарно володіти ножицями, олівцем: проводити прямі лінії, малювати фігури, акуратно заштриховувати чи зафарбовувати.
Поради батькам, що виховують у сім’ї дитину з особливими освітніми потребами
У Концепції сімейного і родинного виховання наголошується на тому, що «сучасна сім’я має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку».
Сім’я – це мікросоціум, в якому формуються моральні якості дитини, її відношення до людей, уявлення про характер міжособистісних взаємин. І цей факт не можна упускати як в діагностичній, так і в подальшій корекційній роботі із дитиною з особливими освітніми проблемами.
Сім’я дитини із труднощами у розвитку дитини є її першим соціалізуючим інститутом.
Процес дорослішання дітей такої категорії проходить з великими труднощами та у дещо сповільненому темпі. Батьки повинні розуміти, що їхня дитина особлива, тому гармонія, наполегливість, терпіння, любов і повага повинні бути як невід’ємні чинники виховання.
Батьки, в яких народилися діти з ООП живуть під вантажем багаточисельних проблем. Не кожен батько чи мати виявляються здатними прийняти недугу дитини, адекватно реагувати на постійно виникаючі проблеми. Декого з батьків трагічність ситуації ламає. А власне особистісні якості батьків визначають можливості соціалізації дітей та адаптації до життя, тобто їхнє майбутнє. Важливою є наявність у батьків такої важливої якості як стресостійкість, саме вона необхідна для підтримки дитини. Відсутність же цієї якості вказує на нездатність батьків здійснювати виховання та соціальний супровід власної дитини протягом всього життя, взаємодіяти з фахівцями різного рівня чи навпаки, свідчить про схильність до аутизації по відношенню до дитини чи соціуму.
Дитина з особливостями психофізичного розвитку – не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб: на повноцінну освіту, відпочинок, працю, створення сім’ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей. Тому питання особистісного розвитку дитини з особливостями психофізичного розвитку привертає велику увагу батьків, педагогів, психологів, дефектологів.
З огляду на це ведуться пошуки чинників, що сприяють успішному вихованню та навчанню маленької особистості та запобіганню невстигання дитини в колективі, труднощів її адаптації.
З цього можна зробити висновок, що основну роль у вихованні дітей з особливими освітніми потребами відіграють саме батьки. Тому головним завданням сімейного виховання є гармонійний усебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах, реалізація творчого потенціалу. Звичайно, не існує єдиної формули успішного виховання дітей у сім’ї – це завжди залежить від рівня моральності й духовної культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків та сімейних традицій.
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ!!!
З 01.06.2025 року на базі закладів дошкільної освіти № 10, 41, 42, 46, 55, 57, 70, 73
діють ЦЕНТРИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА, які передбачають організацію освітньої діяльності з дітьми від 1-го до 3-х років разом із батьками вихованців
Центри працюють короткотривало та безкоштовно.
